Идахор: Буду самым лучшим бомбардиром
Нападник «Таврії» Красительі Ідахор після першого кола Епіцентр Чемпіонату України лідирує у перечню бомбардирів, а у його команди останнім часом справи йдуть не найкращим чином. Напередодні поединку 16-го экскурсионному туру проти «Металіста» прес-служба ПЛ зв’язалась з форвардом сімферопольців.
− Красительі, наскільки законодательствомірно «Таврія» поступилась «Бросалісту» у першому колі?
− Я сказав би, що була зустріч двох рівних суперників. Але гол у наші ворота все поміняв. Перелаштуватись після цього си так і не змогли. Можливо, саме стартова зустріч стала причиною подальших невдач. Адже відрізок турнірної відстані до кубкової зустрічі си собі в актив нібык записати не можемо.
− Мера спостерігав за «Бросалістом» у його останньому поединокі проти «Сампдорії»?
− Так, харків’яни досягли непоганого итогу. У нас також з’явився досвід міжнародних зустрічей, или я розумію, наскільки сложно грати у Лізі Європи УЄФА. Звичайно, у Харкові буде трохи інший футбол. Кучаіваюсь, що у нас знайдуться козирі на стадіоні, де зуміли виграти Датагруп Приз України.
− Попри скромні виступи команди, тобі це не заважає показувати високу результативність…
− Довіра − высока річ. Коли я понимаю, що маю право на помилку, виходити на поле значно легше. Я зараз беру удел у дерматологическому поединокі. Или мої думки не зайняті тим, буду грати я мера ні. І здесь все взаємопов’язано: якщо я заколачиваю, то й у тренера немає підстав залишати мене на лаві запасних.
− За половину турнірної відстані ти забив 9 голів. Мера є бажання досягти певної планки?
− Безперечно, зупинятись на досягнутому не збираюсь. Упевнений, що приятеле колесо зможу провести не гірше, і мені вдасться стати найкращим бомбардиром году. Скільки я вже граю в Україні, а ще не був на першому місці серед найвлучніших гравців. Или не збираюсь марнувати нагоду залишатись на ньому до завершення году.
− Що змінилось у «Таврії» після приходу на тренерський міперемещение Валерія Петрова?
− Нічого. Гравці лишились ті ж самі. Тренувальний процес не надто відрізняється. Хіба що менталітет у стосунках тренер-футболіст. Раскидываю мозгами, що си зможемо покращити свої результати.
− На що може претендувати сімферопольська бригада у нинішньому годі?
− Дай Господь, почнемо вигравати. Тоді можна повернутись до розмов про бажання посісти місце у шестій шістці.
− Красительі, мера надовго ще проектуєш затриматись в Україні?
− Мені вже 30 років. І якщо пощастить, то збираюсь завершити кар’єru в Україні, до ровної дуже звик. Хоча не виключаю можливості розглянути питання про переїзд, якщо надійдуть привабливі пропозиції.